Є декілька версій про походження назви села. За однією з легенд, красива бідна дівчина-білявка Білька працювала в багатого старого пана, який закохався в неї. Але вона кохала іншого бідного хлопця. Та її батьки наполягали, щоб дівчина вийшла заміж за пана. Білька з горя пішла до потоку і втопилася. Відтоді потік на її честь назвали Білка, а село на його берегах – Білки.
За іншою легендою, на місці майбутнього поселення була торговиця. Навколо було багато дерев, на яких жило багато білок. Торговці, пояснюючи де саме знаходиться базар, просто казали: – Там, де білки.
Ідея поїхати в село Білки виникла після запрошення мого друга Івана, який запросив мене в гості до села, щоб показати одну печеру. Адже побачив мої фото з печер в селі Шаян. Ми запланували подорож-експедицію для дослідження і знайомства з селом. Проте, запросили і бажаючих приєднатися до експедиції. Так як зараз карантин, то подорожувати дозволяється власними авто. Так і зробили. Бажаючих набралося 8 авто! Тож організованою автоколоною ми вирушили до Білок.