Hit Enter to search or Esc key to close
Полонина Боржава. Гора Стой.

Полонина Боржава. Гора Стой.

Полонина Боржава. Гора Стой.

Полонина Боржава. Гора Стой.

Полонина Боржава – це гірський масив, частина Полонинського хребта, найдовшого з гірських хребтів в Закарпатті. Довжина гірського масиву Полонина Боржава близько 50 км. Середня пересічна ширина 3-4 км (місцями більше 10 км). Найвища вершина Полонини Боржави – гора Стой (Стій) – 1681 м. над р.м.

Саме гору Стой в гарну днину чітко видно з рівнини Закарпаття, адже часто до самого квітня вона буває вкрита снігом. А подекуди язики снігу на схилах залишаються і до травня. З вершини стій відкривається красивий краєвид на весь хребет і сусідні гірські масиви! 

Західні схили гори круті і в нижній частині вкриті буковими пралісами. Вище смуги лісів – схил рясно вкривають чорничники. Південний і східний схил гори вкритий ділянками луків – полонинами.

Хребет Полонина Боржава починається біля смт Міжгір’я масивом гори Кук, далі через перевал Присліп (938 м) і гору Ополонок (1171 м) тягнеться на північний захід з поступовим набором висоти. Від гори Великий Верх (1598 м) у тому ж напрямку (на Воловець) висоти зменшуються — Плай (1350 м), Темнатик (1344 м), а на південний захід збільшуються до гори Стій (1681 м), далі хребет дуже різко обривається.

На південних схилах хребта бере свій початок річка Боржава, що прорізує широку долину у Вигорлат-Гутинському (Вулканічному) хребті та впадає в Тису. Масив складається з флішу (у верствах переважають пісковики). Схили помережані притоками річок Боржави, Латориці, Ріки. На північному схилі гори Великий Верх беруть витоки річечки, що живлять водоспад Шипіт – один з найпотужніших туристичних магнітів Закарпаття! Хребет Полонина Боржава є популярним маршрутом для пішохідних туристів, через хребет проходять багато туристичних стежок.

РЛС Боржава

А на при кінці 1980-х років на вершині була зведена військова РЛС. Тривала “Холодна війна” і гонка озброєнь. Крім балістичних ракет створювались крилаті ракети, які долали великі відстані на малих висотах, повторюючи рельєф місцевості. Крилаті ракети також несли ядерний заряд, тому виявляти їх вчасно було надважливим завданням! Тому в Карпатах будували радіолокаційні комплекси якомога вище над поверхнею землі, щоб забезпечити можливість безперешкодного сканування радарами повітряного простору на гранично малих висотах. Військова частина А3185 (раніше в/ч 27904) на горі Стой – один з військових об’єктів радіоелектронного спостереження.

В кінці 1985 року для бойового чергування на горі Стій (Стой) використовувалися РЛС станції: далекомір П-37 (1РЛ-139), висотомір ПРВ-17 (1РЛ141), висотомір ПРВ-19, радіолокаційний комплекс 5У75 «Перископ», станція ближнього виявлення П-19, РЛС П-140, надсекретна станція “Пароль” (1Л22, вона ж “П-22”).

На ті часи однією із кращих станцій в армії ППО вважалася РЛС П-37 (1РЛ139). РЛС “бачила” літаки за 250 кілометрів. В/ч 27904, а точніше “51-а Окрема РадіоЛокаційна Рота” (51-ОРЛР) входила до складу ужгородського батальйону 8-ї окремої армії 28 корпусу ППО міста Львова. Військовий склад високогірної частини №27904 підпорядковувався в/ч 52352 селища Холмок, Ужгородського району. Саме сюди, до «головного русла», передавалися всі дані з боржавського командного пункту (КП). Інформація надходила за допомогою релейного зв’язку через станцію Р-140, на базі ЗиЛ-131.

В кінці літа 1986-го року на горі Стій було встановлено три білосніжних куполи – РПУ (раідопрозоре укриття), які зовні нагадували космічні об’єкти. Ці багатошарові конструкції із радіопрозорої склотканини виготовлялися з різних сполучень армуючих матеріалів, єднальних смол і наповнювачів, що забезпечувало надійність їх використання в складних метеоумовах. Під найбільшим куполом знаходився далекомір, у двох інших – висотоміри. Станція проіснувала до розпаду СРСР. Апаратура була демонтована, а куполи і метал рознесли вітер і люди.

Для написання статті використовувалась інформація сайту Ігоря Меліки.

Врятуй Боржаву

Але Полонину Боржаву не залишать у спокої і нині. Вже третій рік еко-активісти ведуть суди з турецьким забудовником, який має намір звести на хребті Полонина Боржава вітрову електростанцію. Так, це екологічний спосіб отримання енергії, але само будівництво змінить Боржаву безповоротно! Як має вестися будівництво на вузьких ділянках хребту спробували візуалізувати на ресурсі SAVE BORZHAVA (Врятуй Боржаву).

Запрошую вас разом пізнавати і досліджувати Закарпаття! На сторінці у Фесбук «Екскурсії
з Максом Адаменко»
 публікуються анонси наступних подорожей і цікава інформація про Закарпаття. 

Щоб не пропустити ононси Підписуйтесь на мої канали в TELEGRAM або VIBER.

А з переліком екскурсій Закарпаттям ви можете ознайомитись тут  – Екскурсії.