Hit Enter to search or Esc key to close
Blog thumbnail

Старий міст Мукачева

Старий міст Мукачева

Blog thumbnail

Старий міст Мукачева раніше виглядав зовсім інашке. У сиву старовину мости будували повністю з дерева. Річка Латориця, яка зараз ділить місто навпіл, в давні часи протікала біля підніжжя гір Галіш, Ловачка, Червона. З економічних міркувань – з метою зведення водяних млинів – в 17 столітті, за допомогою каналів, Латорицю відвели ближче до міста. В результаті чого Мукачеву часто погрожували паводки, а в багатьох місцях територія міста була підтоплена.

Старий міст Мукачева

У 1759 році граф Шенборн підняв питання про те, де в Мукачево можна побудувати міст. В цьому ж році чиновник Редекер з Кошице запропонував свій план врегулювання річки, за якими Латориця повинна була бути відведена в безпечне русло – прямий канал-між Мукачево і Росвигово. Після відведення річки і зміцнення берегів в 1796 році силами комітату (комітат – адмін. одиниця) був побудований перший мукачівський міст через річку Латорицю (сучасна вулиця Космонавта Беляєва). До цього для сполучення в місті використовувалася човнова переправа. Цей метод використовувався і пізніше. Цікаво, що і в 1970-хх роках поблизу міського пляжу людей перевозили дерев’яним човном.

Після закінчення робіт в Мукачево довгий час повені не було, але пізніше річка знову наносила великої шкоди, і протягом довгих років для їх запобігання використовували так звані остроги, а берега зміцнювалися палями і фашинами.

У верхній, північній, частині міста в 1782 р. управління домінії побудувало 110-метровий дерев’яний міст, який за багато років був пошкоджений численними повенями і не відповідав потребам часу. Тому 1815 (за іншими даними – 1816) граф Шенборн звів новий дерев’яний міст довжиною 84 метрів і шириною 5,5 метра приблизно в центральній частині міста Мукачево, на місці нинішнього. Місто зобов’язувалося в майбутньому, крім виділення частини необхідних коштів, щорічно на догляд моста і дамби забезпечувати одного поденника від кожного з платників податків, крім мера і дванадцяти радників.

В цей час жителі Мукачева та Росвигово могли вільно користуватися мостом і не платити мостовий податок. У 1887 році держава викупила міст у домінії Шенборна, а з 1895 року міст був звільнений від будь-яких податків.

У 1898 році на місці пошкодженого мосту був зведений новий дерев’яний міст. І сьогодні при низькому рівні води можна побачити залишки паль, розташованих перед опорами мосту, які призначалися для захисту від льодоходу та течії.

Пізніше, на дамбі річки Латориця, з мукачівського боку був створений бульвар, який вів до пляжу і стадіону Мукачівського спортивного товариства, а також в парк Ференца Ракоці, який був названий на його честь за рішенням органу місцевого самоврядування від 1906 року.

Залізний міст в Мукачеві був побудований тільки в 1913 року. Він складався з трьох напівкруглих залізних арок, що лежать на двох кам’яних опорах.

Простояв залізний міст до 1944 року. Відступаючи з Мукачева під натиском радянських військ угорці (за іншими джерелами – партизани) в 1944 році підірвали міст. Так, як було пошкоджено тільки перші дві арки, після тимчасової відновлення (з Росвигівська боку залишився залізничний проліт, з мукачівської була здійснена добудова з бетону, а середню частину доповнили дерев’яними балками) рух через міст відновився, і кілька років їм користувалися в такому стані.

Напевно, часті повені грали свою роль в тому, що жителі Мукачева в числі перших надавали допомогу тим, кого спіткало таке ж лихо. Так було і в 1933 році, коли все місто збирало пожертви постраждалим в с.Вилок. З цією ж метою спрямовані і кошти, зібрані 1940-1941 рр. на організованому Мукачівської торговельної академією концерті, виступів початкової школи і молодіжних вечорах. Велика повінь за всю історію Закарпаття, а також міста Мукачева, сталася 1998 року. Після цієї трагедії було проведено очищення русла річки, зміцнення і підвищення дамби.

Сьогодні центральний міст Мукачева цікавий об’єкт для відвідування! З моста видно мальовничі вигини річки і берегів. З серідіни мосту по одну сторону видно замок Паланок, на горі, а з іншого боку – Свято-Миколаївський монастир. А на лівому березі, на перилах набережної, біля мосту, можна побачити міні-скульптуру кельта-коваля.

Запрошую вас разом пізнавати і досліджувати Закарпаття! На сторінці у Фесбук «Екскурсії
з Максом Адаменко»
 публікуються анонси наступних подорожей і цікава інформація про Закарпаття. 

Щоб не пропустити ононси Підписуйтесь на мої канали в TELEGRAM або VIBER.

А з переліком екскурсій Закарпаттям ви можете ознайомитись тут  – Екскурсії.