Шафрани або крокуси?
Шафрани Закарпаття – це Crocus vernus (Шафран весняний), найбільш поширений в області різновид шафранів. Крокус – це назва шафрану латиною. Нині у світі відомо більше 70 видів шафрану. Ареал розповсюдження шафрану включає Середземномор’я (включаючи Південну Європу і Північну Африку), Центральну Європу, Малу Азію, Близький Схід і Центральну Азію аж до Західного Китаю. На території України зростає 9 видів шафрану.
Діаметр бульбоцибулин шафрану досягає 3 см. Форма округла або сплюснута. Зазвичай квітки шафрану поодинокі, але іноді зустрічаються 2-3 з однієї бульбоцибулини. Період цвітіння шафрану – весна або осінь (у різних видів). Потребує відкритого Сонячна місця і проникного, легкого грунту.
За забарвленням квіток види діляться на дві групи: жовтоквіткові (забарвлення від жовтого до помаранчевого) і синьоквіткові (забарвлення від світло-бузкового до темно-фіолетового); зустрічаються і білі альбіноси – часто у синьоквіткових, рідше у жовтоквіткових.
Шафран вирощують у відкритому грунті і в горщиках. Не потрібно йти до лісу і рвати Шафран в подарунок! Для вирощування в горщиках рекомендується земляна суміш, що складається з 50% компосту, 40% крупного піску (до 5 мм в діаметрі) або дрібного гравію, 10% перліту і кісткового борошна. Звернуться до квіткового магазину для формування для вас грунтової суміші.
Використання шафрану
Шафран (крокус) використовується як декоративна рослина, але не тільки.
Рильця шафранів містять жовтий барвник, який використовується в харчовій промисловості в якості натурального жовтого барвника для сирів, лікерів, вершкового масла і деяких видів безалкогольних напоїв. В Греції він відомий з раннього Середньовіччя. Барвник додавався в темперну суміш: порошкоподібний барвник змішували з яєчним жовтком і широко використовували для ілюстрування рукописів. З шафрану з білком робили також золотистий лак для додання поверхні олова золотого відтінку – імітації золотого листа. Його застосовували, як червоний барвник для взуття, потім – як барвник для тканин, а придворні дами фарбували ним волосся. Стародавні греки і римляни з шафрану готували запашну воду, якою обприскували кімнати, зали, одяг. А в класичній античності шафран мав репутацію афродізіака.
Шафран, як спеція.
Висушені рильця квіток шафрану посівного (Crocus sativus) з глибокої давнини використовуються як прянощі. Згідно з поширеною теорії, шафран посівний був виведений на Криті жителями мінойської цивілізації. Шафран обробляють заради червоних рилець, які використовуються як сировина, що має сильний аромат і фарбувальні властивості.
Приймочки квітів містять глікозиди сафронал та кроцетин – барвник, який надає червоного та помаранчевого кольору. Барвник такий інтенсивний, шо двох рилець вистачає для фарбування трьох літрів рідини. Також приймочки містять камедь, вітаміни тіамін и рибофлавін, флавоноїди (ізорамнетін и кемпферол), жирну олію (6,8%), цукор, солі кальцію та фосфору. Забарвлення пелюсток зумовлює пігмент антоціан. Листки містять до 0,25% аскорбінової кислоти.
Рильця квіток збирають вранці за сухої погоди – вирізняють и обережно сушать. Роблять це руками, тож ця праця дуже клопітка. Висушені рильця шафрану мають вигляд сплутаних ниточок завдовжки до 3 см. Механізувати процес збору цієї спеції досі не вдалось, тому й дотепер шафран коштує занадто дорого. У давнини шафран був на вагу золота. Іран и в XXI сторіччі, як і тисячі років тому, залишається головним постачальником найкращої спеції шафрану.
Чорна смерть и Шафранова війна.
Після падіння Римської імперії вирощування шафрану в Європі різко скоротилося. Попит на шафран різко збільшився, коли в Європі спалахнула бубонна чума – Чорна смерть. Шафран використовували в лікарських цілях, але багато фермерів, що вирощували шафран, вимерли. Доводилося імпортувати велику кількість шафрану. Єдиними іншими великими виробниками в той час були арабські постачальники, які не хотіли торгувати з Європою через військові дії і хрестові походи. В результаті Греція залишилася основним постачальником до Європи. Родос був головним постачальником шафрану в Центральну і Північну Європу. Генуезькі та венеціанські купці, які контролювали торгівлю на сході Середземномор’я, поставляли великі партії шафрану в Італію і Швейцарію, де загальноєвропейським центром переробки прянощі став Базель. Торгівля шафраном набула такого значення, що винуватців у фальсифікації сировини було поштрафовано, ув’язнено і навіть страчено! У 1347 році у Базелі навіть спалахнула 14-тижнева “шафранова війна”.
Продаж шафрану швидко зробила торговців надзвичайно багатими і могутніми, що стривожило аристократію. Намагаючись відновити контроль, група дворян захопила велику партію шафрану (363 кг), що прямувала в Базель в Швейцарії. На сьогоднішньому ринку вкрадений вантаж був би оцінений більш ніж у 500 000 доларів США. Крадіжка спровокувала 14-тижневу війну під назвою «Шафранова війна», яка тривала до тих пір, поки вантаж не був повернутий. І хоча в даному випадку вантаж був повернутий, протягом 13 ст. шафран був під прицілом піратів, які часто ігноруючи кораблі з золотом, віддавали перевагу цій прибутковій спеції.
Легенда про Крокус і Смилакс.
У рослини навіть була своя легенда походження: історія Крокуса і Смілакс. Крокус, гарний молодий чоловік, закохується в німфу (жіноче божество природи) Смілакс. Спочатку Смілакс задоволена, але незабаром вона втомлюється від його залицянь і перетворює Крокус в шафран; яскраві рильця квітки, які уособлюють сяйво незгасаючої і нерозділеної пристрасті Крокуса.
А ось ще одна легенда про крокуси. Крокус був другом Гермеса, посланника богів і бога мандрівників, брехунів, злодіїв, усіх, хто перетинає кордони. Одного разу, коли вони грали, кидаючи диск один одному, Гермес вдарив Крокуса диском по голові і смертельно поранив його. Коли молода людина втратив свідомість і помирала, три краплі його крові впали на центр квітки, ставши трьома стигмати квітки, названої в його честь.
Де і коли в Закарпатті квітнуть шафрани?
Шафрани Закарпаття – це один з туристичних магнітів області. Останнім часом шафрани квітнуть на початку березня. Цвітіння може тривати 1-3 тижня, в залежності від температури повітря. Їх часто можна зустріти на узбіччях доріг і на узліссі, але справжньою шафрановою Меккою Закарпаття є дендрарій в селі Березинка. Відвідуючи дендрарій, пам’ятайте – не потрібно рвати квіти! – вони занесені до Червоної книги України. І не обов’язково залазити в глиб галявини з шафранами заради ефектного фото! – не топчіть шафрани, краще повертайтеся в Закарпаття помилуватись цвітінням наступного року.
Запрошую вас разом пізнавати і досліджувати Закарпаття! На сторінці у Фесбук «Екскурсії
з Максом Адаменко» публікуються анонси наступних подорожей і цікава інформація про Закарпаття.Щоб не пропустити ононси Підписуйтесь на мої канали в TELEGRAM або VIBER.
А з переліком екскурсій Закарпаттям ви можете ознайомитись тут – Екскурсії.
